Тарас, я тупо в шоці з тебе!!! Якщо ту частину, яку ти присвятив крахоборству в гуртожитку, я ще можу адекватно сприймати, то перші дві частини мене вразили наповал. По-перше, прочитай свою першу частину і уяви, що не ти її писав. Відразу кидається в вічі, що ти оцінюєш викладачів по тому, як вони ставилися до тебе. Любили – значить хороші, а ні – той наїхати на них порядно можна. Ось ти пишеш про викладачку, яка раділа за твої успіхи, але крізь зуби просила принести довідку про прогули. То це найадекватніша реакція, яка лише могла бути! Невже, раз ти там чогось досяг, тобі повинно бути дозволено все? У тому числі й прогули? До того ж, судячи з кількості помилок у твоєму описі, ти таки добряче прогулював заняття... (якщо слово "символістика" на противагу "символіка" я ще тобі можу пробачити, то Ярослава Стецько (у тебе Стицько) – це вже більше, ніж сором такому борцеві за справедливість, як ти). Та й інші у тебе вимірюються через призму відношення до тебе. А відношення те таки було правильне!!! Нічого розпускати студента, навіть якщо він вирішив, що він геній!!!
Коротше, щодо викладачів, то це особисті образи, і не варто з ними висуватися. У кожного свої погляди на ту чи іншу людину, але це не привід висловлюватися в інтернеті. У мене теж був викладач, у якого на 1 курсі я отримувала одні двійки та трійки і думала, що через нього з університету виженуть. Як я його ненавиділа!! А на 5 курсі він знову у нас вів і я була ліпшою студенткою у нього, бо урок першого курсу вдало засвоїла і таки вчилася всі роки... Не повіриш, я навіть думку про нього змінила! Я рада, що ніде не висловилася погано про нього під впливом юнацьких образ. Але це так, ліричний відступ.